- пригорілість
- -лості, ж.Стан і якість за знач. пригорілий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
на — 1 (на50000) предл. I. С вин. п. 1.Употребляется при обозначении предмета, на поверхность которого направлено действие, движение с целью расположения, размещения кого л., чего л. на нем: платити... ѿ капи. и ѿ всѧкого вѣснаго товара. что кладѹть… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
Шевченко, Тарас Григорьевич — В Википедии есть статьи о других людях с фамилией Шевченко. Тарас Григорьевич Шевченко Тарас Шевченко[1] … Википедия
ведро — ВЕДР|О (13), А с. Засуха, жара: Красьна ѥсть милостини въ врѣмя скрби. ˫ако ||=же и облаци дъждевьнии въ времѩ ведра. (ἐν καιρῷ ἀβροχίας) Изб 1076, 165 об. 166; и грѣ(х) ради наши(х) ѡ(т)врати лице свое ѡ(т) на(с). и пущаѥ(т) на ны гнѣвъ ˫арости… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
підгорілий — а, е. 1) Який почав горіти, підгорів трохи знизу, з боків і т. ін. || Засмажений, пригорілий (про страви). 2) Який втратив свіжість; присмажений сонцем (про рослину) … Український тлумачний словник
в'янути — 1) (про рослину утрачати свіжість), зав ядати, зів янути, зав янути, зв янути, зав яти, блякнути; прив ядати, прив янути, пригоря[а]ти, пригоріти (частково); нидіти, чахнути 2) див. сохнути I, 1) … Словник синонімів української мови